Опис досвіду роботи

                                                                           Освіта - напйвизначніша з усіх земних   благ, але

                                                                          тільки тоді, коли вона
найкращої якості, інакше

                           

                                             

                                                      вона абсолютно марна.

Р. Кіплінг.

       Людина прагне досконалості. Учитель - це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег. Тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Освіта, яку учитель отримав - це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластись. Самоосвіта - дуже актуальне питання розвитку професійних здібностей вчителя.

Завдання роботи з самоосвіти:

-                вивчення нових комп'ютерних програм і підручників;

-                аналіз їхніх дидактичних та методичних особливостей;

-                самостійне засвоєння нових технологій навчально-виховного процесу; 

-                оволодіння методологією і методикою педагогічного дослідження;

-                активна участь у роботі науково-методичних семінарів і методичних об'єднань;

-                підготовка методичних розробок.

Темою моєї самоосвіти є «Роль наочності у навчанні англійської мови молодших школярів».

Констянтин Дмитрович Ушинський писав, що діти думають «формами, звуками, фарбами і відчуттями». Ця вікова закономірність вимагає, щоб мислення маленької дитини розвивалось серед природи, щоб вона одночасно бачила, слухала, переживала і думала. Наочність — сила, а розвиває уважність, мислення, вона надає емоційного забарвлення пізнанню. Завдяки одночасності бачення, слухового сприйняття, переживання і мислення в свідомості дитини формується те, що в психології називається емоційною пам’яттю; з кожним уявленням і поняттям, що відклалися в пам’яті, пов’язується не тільки думка, але і почуття, переживання. Без формування розвинутої, багатої емоціональної пам’яті не може бути й мови про повноцінний розумовий розвиток в дитинстві.

      Наочність у навчанні відноситься до різних видів сприйняття (зоровим, слуховим, дотиковим та ін.)  Наприклад, при вивченні природи (теми «Пори року», «Погода» тощо), найбільше значення мають натуральні об'єкти та зображення, близькі до натури. На уроках граматики зручніше застосування умовних зображень, виражають відносини між словами, частинами речення за допомогою стрілок, дуг, за допомогою виділення частин слова різними кольорами і т. п. Наочність використовується для того, щоб "перекрити" канал рідної мови і спонукати учня слухати і говорити іноземною мовою.

Магнітофонний навчальний запис в даний час є найпоширенішим засобом слухової наочності. Однак, не слід забувати про певну обмеженість аудіозаписів, а саме - відсутності зовнішнього боку природної мови: міміки, жестів, рухів. Більш широкі можливості надають аудіовізуальні засоби: кіно, мультфільми навчальне телебачення, відеозаписи, які мають великі переваги в порівнянні з фонозаписом, де відсутність зорової наочності заважаєсприйняттю іноземної мови.

Застосовуючи наочність, треба замислюватися над тим, як від конкретного перейти до абстрактного, на якому етапі уроку засіб наочності перестане бути необхідним, коли учні вже не повинні звертати на нього увагу. Це дуже важливий момент інтелектуального виховання: засіб наочності потрібен лише на певному етапі активізації думки.

На початковому етапі контроль за допомогою картинок, карток, у вигляді виконання прохань і команд, сприймається учнями як гра, наприклад, вибрати картинку, відповідну почутому коротким оповіданням або діалогу.

Я використовую також такі види контролю:

знайти подібності та відмінності між картинкою і почутим;

виконати певні дії або команди, записані на аудіоплівку;

завдання на впізнавання граматичних структур: прослухай пропозиції і назви номери пропозицій, відповідних вивченому граматичному матеріалу.

Такі завдання та види контролю сприймаються учнями як гра, а складну роботу на уроці допомагають зробити цікавою та яскравою.

Можна запропонувати учням наступні завдання:

дати характеристику персонажів;

визначити і описати місце і час подій;

відповісти на питання за змістом;

знайти і визначити конкретні мовні та лексичні структури;

відтворити діалог між учасниками;

виступити в ролі екскурсовода, коментатора, диктора.

Я, використовуючи картини на уроках, помічаю, що діти швидше засвоюють ті чи інші явища, більш активно ведуть себе на уроках. Картина завжди вносить пожвавлення в урок. Діти з цікавістю слухають розповідь по картинці, яка допомагає їм зрозуміти сенс іноземної мови, вони самі загоряються бажаннямвисловитися або відповісти на питання за змістом картини.

Також я використовую принцип наочності і на початковому етапі уроку (у фонетичній зарядці). Наприклад, при роботі з віршами учні мають можливість наочно уявити, про що йде мова. Крім віршів, проводжу ігри, мета яких - перевірити на скільки добре учні знають слова і можуть складати з ними речення. Для ігор лунають листки з зображенням маленьких картинок, розміщених так, що нове слово починається з останньої букви попереднього слова. Також роздаю картинки, під якими написані слова, завдання учнів скласти якомога більше словосполучень з цими словами.

Я постійно користуюсь роздатковим матеріалом, з різноманітними цікавими завданнями вибіркового характеру: вибери правильний варіант відповіді з 2-3 запропонованих,встав пропущені букви, доповни речення, дай правильну відповідь.

Існуючі на сьогоднішній день комп'ютерні програми дозволяють виводити на монітор інформацію у вигляді тексту, звуку, відео, ігор. Навчання за допомогою комп'ютера дає можливість організувати як самостійну роботу кожного учня окремо, так і групову роботу разом узятих учнів групи.

Мультимедійні завдання носять різний характер: - натиснути на правильну відповідь; - заповнити пропуски, таблиці, розгадати кросворди; - знайти слово, (правильна відповідь); - розташувати предмети на картинці; - з'єднати точки, відповісти на запитання; - знайти слова, які відповідають картинкам ; - прочитати слова і вказати на предмет; - прослухати і заспівати пісеньку; - прослухати текст і вибрати правильну відповідь на запитання; - надрукувати слово, фразу, пропозиція.

Цікаві вправи, спрямовані на розвиток таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, читання, формування і закріплення навичок монологічного та діалогічного мовлення дозволяють відпрацьовувати вимову, удосконалювати письмову мову, поповнювати словниковий запас.

Результатом моєї роботи є поліпшення якості викладання англійської мови, якості виховної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку молодших школярів.

Результати самоосвіти я мала змогу репрезентувати на кожному її етапі, беручи участь у семінарах, інформуючи на засіданні методичного об'єднання, кафедри.

У процесі індивідуальної роботи над темою самоосвіти я вивчаю джерела науково-методичної інформації, досвід педагогів-новаторів, аналізую власну педагогічну діяльність з метою подолання недоліків у ній або удосконалення сильних сторін діяльності, теоретичного узагальнення й осмислення власного досвіду.

Я раджу вчителям початкових класів: учіть дітей думати біля першоджерела мислення, серед природи і праці. Нехай слово, яке входить у свідомість дитини, набуває яскравого емоціонального забарвлення. Принцип наочності мусить пронизувати не тільки урок, а й інші сторони навчально-виховного процесу, все пізнання.